Індійський дикобраз
Без них дикобраз став би легкою здобиччю для великих хижаків, оскільки бігун він не з числа легкоатлетичних призерів та й зір має досить слабкий, щоб вчасно виявити небезпеку.
Та дикобраз пристосувався до навколишнього середовища у інший спосіб. Існує легенда, що він стріляє у ворога своїми стрілами. Насправді ж це не зовсім так.
Спершу він намагається мирно домовитись з нападником, трясучи хвостом і швидко тупаючи задніми ногами. При цьому його голки створюють характерне потріскування. Потім він похрюкує і пихтить.
А вже коли це не діє, дикобраз може блискавичним, ледве відчутним рухом ткнути противника голками, а потім знову відскочити назад. Завдяки мікроскопічним зазубринам на кінчиках голок вони застрягають в тілі хижака, викликаючи запалення і сильний біль.
Кажуть, що в Індії тамтешні тигри чи леопарди стають людожерами через те, що поранені дикобразом більше не можуть полювати на велику здобич.
Але мешкає Hystrix indica не лише там. Його можна зустріти в Південно-Східній Азії, в південних районах Китаю, в Пакистані, Ірані та на Близькому Сході, у країнах Середньої Азії.
Селиться він на відкритій сухій місцевості, покритій невисоким чагарником і невеликими перелісками, у пустелях, а то й гірській місцевості на висоті до 3900 м. над рівнем моря. Часто біля баштану, оскільки полюбляє ласувати динею. Саме через це з ним не миряться селяни, бо дикобраз завдає культурним насадженням значної шкоди і розкопує грунт. Ну, а коли баштанних замало, ця тварина може харчуватись і комахами, личинками, корінням, і корою рослин.
Період статевого дозрівання у цього виду настає у 2 роки. 2-3 рази на рік самки дикобразів народжують 2-3 дитинчати після 110-115 днів вагітності.
Дикобраз багато п’є. Тому селитись намагається поблизу води. Більше того, завдяки пустотілим голкам-поплавкам легко тримається на воді.
Нора дикобраза досить великого розміру – до десяти метрів – оскільки сам він у довжину, разом з голками, може сягати 70-80 см. та й маса тіла немала – до 12 кг.
Дикобраз не залягає в зимову сплячку, але в холодну пору менш активний і рідше виходить з лігва.
Вид Hystrix indica рідкісний. Через це в окремих країнах його занесено до «Червоної книги».
Впевнений у своєму захисті, він не боїться великих звірів, до яких, очевидно, відносить і автомобілі. Через те не поступається їм на автошляхах і гине під колесами.
Дикобрази звикають до життя у неволі. Вони швидко освоюються, добре розмножуються і доживають до 20 років.
