Гриф
Чорний гриф населяє гірські райони в поєднанні з великими відкритими просторами і невеликими ділянками лісу. Ареал грифа простягається від Північно-західної Африки і Південної Європи, далі до Передньої, Середньої і Центральної Азії на схід до Монголії і гірських районів Східного Китаю. Гніздиться гриф розрідженими колоніями або поодинокими парами, влаштовуючись на деревах, рідше на скелях. Гніздо – величезна споруда до 2 м. у діаметрі з гілок, підстилкою з тонких гілок, сухої трави, вовни та інших матеріалів.
Чорний гриф – один з найбільших хижих птахів світу. Довжина його тіла від 75 – до 115 см., розмах крил – до 2,8 м., вага 10-12 кг. Забарвлення оперення дорослих птахів темно або чорно-буре. Масивна голова покрита пухом, бічні частини і задня сторона шиї безпері і тільки знизу шия оточена “нашийником” з довгого пір’я. Шкіра на голові і шиї – сіра або коричнево-рожева. Очі великі, випуклі. Дзьоб темно-сірий з круглими ніздрями, сильний, пристосований до розчленування великої падалі. І хоча лапи гриф має з кігтями, на здобич він майже не полює.
Характерна анатомічна особливість грифів – великого обсягу зоб і шлунок для споживання великих кількостей їжі. Грифи висиджують яйця по черзі протягом 52-55 днів. У кладці всього одне строкате, з червонувато-бурими мітками по білому тлу яйце. З нього вилуплюється пташеня абсолютно безпорадне, що лише через 3-3,5 місяці здатне до самостійного життя. До дорослого віку доживає всього 25-48% молодняка. А живуть грифи до 50 років. Зазвичай грифи ширяють на великій висоті, виглядаючи здобич і стежачи один за одним. Якщо один з них побачить їжу, то спускається вниз, а інші птахи летять туди ж. Нерідко між ними зчиняються бійки, корі відлякують і великих наземних хижаків. Здатності грифів харчуватись падаллю сприяє висока кислотність шлункового соку, яка вбиває трупні бактерії і сприяє розчиненню кісток жертви, а симбіотичні бактерії в кишечнику птиці знешкоджують бактеріальні токсини. Грифи Старого Світу, або «справжні» грифи, вік окам’янілостей яких налічує більше 20 мільйонів років, сьогодні трапляються в Південній Європі, Азії і Африці. В Австралії немає жодного виду грифів. Поява кондорів, що звуться грифами Нового Світу, і населяють Північну, Центральну, Південну Америку і Карибські острови, датується періодом 45 мільйонів років тому. Грифи мають спільних предків з орлами, шуліками та іншими представниками родини яструбиних. А у кондорів є спільні риси з лелеками, що виявляється в будові тіла. Тому цих птахів виділяють в окрему родину американських кондорів.
Обидві, хоча і не споріднені, групи птахів ведуть подібний спосіб життя. Грифи під час сутичок за падаль або під час гніздування, видають шипіння, фиркання і звуки, що нагадують стогін. Кондори ж відгукуються тихим скигленням, тому, що в них немає окремого голосового органу.
Грифи одвіку були присутні в міфах і віруваннях різних народів світу. Так, наприклад, жителі Південної Африки вірять, що грифи навіть уві сні бачать, де вони можуть знайти здобич. Буддисти на Тибеті, парси в Індії та учні Заратустри в Індії ховають своїх мертвих у вежах мовчання, де вони стають здобиччю грифів. Так вони уникають осквернення чотирьох стихій, яким поклоняються згідно своїх вірувань – води, землі, повітря і вогню. І головні божества Вавилона, Ассирії, Стародавнього Єгипту зображувалися з головою грифа. Наприклад, гриф зустрічається в нагрудній прикрасі фараона Тутанхамона. І саме гриф зображений в особистому гербі імператорської сім’ї Романових. (Не путайте з державним гербом Російської імперії).
