Назва «борсук» має тюркське походження і означає «сірий».
Борсуки – (Meles meles) – живуть невеликими сімейними групами, що складаються з подружньої пари і потомства.
Вони ведуть осілий спосіб життя, займаючи певну територію, котру мітять своїм специфічним запахом, характерним лише для певного клану.
Мешкає борсук в глибоких норах, які риє по схилах піщаних пагорбів, лісових ярів і балок. Звірі з покоління в покоління дотримуються улюблених місць. Як показали спеціальні дослідження, деякі борсукові містечка мають вік у кілька тисяч років!
Такі багатоярусні городища облаштовані 40-50-ти вхідними і вентиляційними отворами завдовжки 5-10 метрів. Вони ведуть у великі, вистелені сухою підстилкою гніздові камери, розташовані на глибині до 5 м. Самі ж камери часто розташовують під захистом водотривкого шару грунту, який перешкоджає просочуванню в них дощових і грунтових вод.
За такі свої властивості борсука називають одним з найактивніших перетворювачів навколишнього середовища у тваринному світі. Риючи складні за будовою нори, він впливає на якість грунту і на організми, що знаходяться у ньому: починають проростати нові види рослин, збільшується мозаїчність біогеоценозу. Борсучі нори часто використовують лисиці, єнотовидні собаки та інші види тварин і як притулок від несприятливих природних умов, так і для розмноження.
Борсук веде нічний спосіб життя, хоча іноді його можна бачити і в світлий час доби. Він полює на малорухливу живність, бо і сам не дуже спритний при вазі понад 10 кг. Основний раціон у нього складається з дощових черв’яків, жуків, жаб, равликів і слимаків, личинок комах, овочів і фруктів, грибів та зернових культур. За добу тварина поїдає близько 0,5 кг. всякої всячини.
Взимку у сильні морози борсук впадає в неглибоку сплячку. А у південних районах залишається активним круглий рік.
Статевозрілими самки борсука стають на другому році життя. Самці – на третьому.
Борсуки – моногамні тварини. Пари у них утворюються з осені, але запліднення відбувається у різні терміни. Через це вагітність самки може тривати від 271 – до 450 днів.
Дитинчата народжуються навесні, зазвичай у квітні. До 5 голів у виводку. На п’ятому тижні прозрівають, а на восьмому починають виходити з нори.
Тривалість життя борсука – 10-12 років. А в неволі – до 16-ти.
Характерною ознакою виду є широка біла смуга з двома чорними облямівками, що тягнеться вздовж морди. Форма тіла своєрідна – звернений вперед клин, який різко звужується до кінця витягнутої тонкої морди.
Борсук населяє майже всю Європу, Кавказ, Малу Азію. У Великобританії, Ірландії, Іспанії, Греції та Італії він охороняється від винищення законом.
До Червоної книги Міжнародного Союзу Охорони Природи (МСОП) борсук занесений як вид, що перебуває під найменшою загрозою зникнення. А ось в літературі він зростає в авторитеті. У цілій низці англійських книг для дітей він постає сміливим і мудрим звіром. Та найвищої кар’єри – символ факультету Гафелпаф – він досягає у романах Дж. Роулінг про Гаррі Поттера. А один раз на 32 роки борсук править зороастрійським календарем. Це було 1920-го, 1952-го, 1984-го і 2016-го року.
Facebook
Twitter
WhatsApp