Угорська сіра корова

Історики довели, що перші корови прибули разом з кочовими племенами угрів у Дунайську низовину ще в 9 столітті. В середні віки цю породу використовували в якості робочої сили. І лише з 1861 року почали розводити заради м’яса. Дехто ввіжає її найдавнішою м’ясною породою корів в Європі. Бики досягають ваги 800-900 кг., а корови – 500-600 кг. Тривалість життя представників породи – 25-30 років. Після другої світової ця порода опинилася на межі майже повного зникнення. До 1975 року в Угорщині було тільки два стада по 300 голів. Однак згодом поголів’я вдалося збільшити і нині корів «модьор сюрко» називають «хунгарікумом», тобто унікальним продуктом, властивим лише Угорщині. Хоча достеменно відомо, що в світі існує 33000 корів угорської сірої породи. Сьогодні цих корів утримують також в якості туристичної принади в Національному парку «Хортобадь», інших природних резерваціях. Їх легко впізнати за довгими і загнутими рогами. Слід зазначити, що порода справді унікальна – ці корови не вибагливі в харчуванні, є кращими “сурогатними матерями”. Легко запліднюються і виношують, легко схрещуються,. Вони служать генним банком, оскільки мають імунітет проти більшості хвороб, характерних для інших порід. Зокрема, не хворіють коров’ячим сказом. В Україні сіра порода корів також культивується. Відомо, що до «Асканія-Нова» угорських биків колись привіз барон Фрідріх Фальц-Фейн – засновник заповідника. Утримують «угорців» і в низці приватних господарств. Молодняк сірої рогатої корови здатен до розмноження у віці двох років. Після 285-денної вагітності народжується 1-2 теляти. Тривалість життя представників породи – 25-30 років.